Процедура встановлення статусу особі, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми
Процедура встановлення статусу особі, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року № 417 «Про затвердження Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми» та розпочинається з подання особою, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, заяви до місцевої держадміністрації заяви встановленого зразка. Заява реєструється у відповідному журналі. У разі потреби постраждалої особи у тимчасовому перебуванні відповідальний підрозділ направляє таку особу до територіального центру соціального обслуговування або до центру соціально-психологічної допомоги.
Після отримання заяви про встановлення статусу посадова особа направляє постраждалу особу до центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем перебування, який на протязі 5 робочих днів проводить оцінку потреб постраждалої особи за встановленою формою та забезпечує надання такій особі необхідних послуг.
Наступним кроком у встановленні статусу є проведення посадовою особою протягом трьох робочих днів з лати подання заяви співбесіди з особою, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, та заповнення опитувального листа встановленої форми. При цьому оформляється розписка про нерозголошення відомостей, які стали відомі під час опитування, за встановленою формою. Після заповнення опитувального листа особа, яка потребує встановлення статусу, ознайомлюється з ним та підписує його.
Відповідальний підрозділ залучає суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, до проведення у семиденний строк перевірки інформації, зазначеної в опитувальному листі, щодо її достовірності.
Місцева державна адміністрація протягом двох робочих днів з дня завершення перевірки направляє до Мінсоцполітики наступний перелік документів: копію заяви;копію документа, що посвідчує особу; копія заповненого опитувального листа; копію облікової картки; копію заяви до правоохоронних органів про захист своїх прав та інтересів або копію повідомлення посадової особи до правоохоронних органів про виявлений факт торгівлі людьми (у разі наявності); копію зауважень до змісту опитувального листа (за наявності); інші документи та матеріали щодо наявності підстав для встановлення статусу. Зазначені документи розглядаються Мінсоцполітики протягом п’яти робочих днів від дати їх реєстрації та, за результатами розгляду, надсилається повідомлення місцевій держадміністрації про встановлення статусу або віднову у встановленні з обгрунтуваннямпричин такої відмови.
Загальний строк проведення процедури встановлення статусу особи, яка постраждала відторгівлі людьми, не може перевищувати місячний термін з дня проведення співбесіди у держадміністрації. В разі встановлення статусу посадова особа держадміністрації протягом п’яти робочих днів з дня надходження листа Мінсоцполітики видає довідку про встановлення статусу встановленого законодавством зразка, яка реєструється у відповідному журналі. Статус надається строком на два роки та може бути подовжений за рішенням Мінсоцполітики не більш як на один рік. Для подовження зазначеного строку місцева держадміністрація подає до Мінсоцполітики відповідне письмове обгрунтування та, у разі прийняття рішення про продовження терміну, до довідки вносяться відповідні зміни. У разі відмови у наданні статусу місцева адміністрація протягом п’яти робочих днів повідомляє особу про прийняте рішення, яке може бути оскаржене в суді.
Позбавлення статусу здійснюється на підставі поданих завідомо неправдивих відомостей або недійсних документів, що мали істотне значення для його встановлення. У такому випадку особа, яку позбавлено статусу, відшкодовує виплачену її одноразову матеріальну допомогу та всі виплати, пов’язані з наданням її послуги, про що особа повідомляється завчасно під час її звернення за встановленням статусу.
Відповідно до Закону України «Про протидію торгівлі людьми», особи, які постраждали від торгівлі людьми, мають право на безоплатне одержанняінформації щодо своїх прав та можливостей, викладеної мовою, якою володіє така особа;медичної, психологічної, правової та іншої допомоги незалежно від місця проживання;тимчасового розміщення у закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми.
Статус військовополоненого та статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, — це різні правові статуси, які надають право на різні види допомоги та захисту. Особи з числа військовополонених підпадають під дію Женевських конвенцій, їх статус регулюється міжнародним гуманітарним правом та передбачає захист, медичну допомогу, умови утримання, право на зв'язок із Червоним Хрестом.а постраждалі від торгівлі людьми – під національне законодавство України, їх статус регулюється українським законодавством, надає право на отримання соціального захисту, психологічної допомоги, реабілітації, а допомога не залежить від участі у кримінальному процесі.
Військовополонений може одночасно бути і жертвою торгівлі людьми.Процедура встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, для осіб, які звільнені з полону, визначена постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року № 417 «Про затвердження Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми»та передбачає звернення до місцевих адміністрацій для встановлення статусу та отримання реабілітаційної допомоги..
В Україні діє Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів – 527 та Національна гаряча лінія «Ла Страда Україна» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації – 116123.
